Історія Великонизгірецької ЗОШ І-ІІІ ступенів тісно переплетена із становленням освіти в Україні. Архівні документи свідчать: заклад був заснований у 1907 році як чотирикласна земська школа. На посаді директора школи в цей період перебував Невінчений Владислав Станіславович. Першою вчителькою була Єлець Маріка. Школу відвідували діти українців, поляків.
Після Жовтневої 1917 р. революції кілька років школа не працювала, а відновивши навчання учнів, отримала статус початкової школи.

В 20-ті роки на посаді директора Великонизгірецької школи працював Фурман Петро Романович. За його керівництва початкова школа поступово почала переходити на семирічний термін навчання, практикувалась двохзмінна система навчання, діти займалися сільським господарством.

1925 р. в стінах школи було відкрито лікнеп і створене місцеве товариство "Геть неписемність!" Головою товариства було обрано Євгена Любінецького. Фінансувався лікнеп шляхом відрахувань 10% збору від постановки спектаклів.

1926 р. проголошено польську трудову школу, яка працювала при українській трудовій школі, і навчалось в ній 42 учні (27 хлопчиків і 15 дівчаток). Першим завідувачем був Кость Бойко, а вчителькою польської мови та інших предметів була Єлець Маріка. Польська трудова школа мала власну бібліотеку, де нараховувалось 29 букварів, 12 читанок, 2 підручники рідної мови, 4 підручники математики, 10 інших підручників.

На жаль, великодержавна проросійська політика Москви не дала змоги плідно розвиватися всім національним школам, і польської зокрема. Проіснувавши досить короткий період, вона була закрита.

В 1928 р. Великонизгірецька трудова школа стала семирічною. В архівних звітах завідуючого школи Олексія Венгрета зазначено, що в українській трудовій семирічній школі нараховувалось 204 учні (127 хлопців і 77 дівчат). Учні школи поєднували навчання і трудову діяльність. Вони обробляли 5 десятин землі, яка була закріплена за школою. Протягом 30-40 років на посаді директора школи працював Гупало Петро Іванович. В цей період школа остаточно переходить на семирічне навчання, заклад відвідують всі учні шкільного віку. Значну підтримку школі надає місцеве господарство. В ролі вчителів з’являються перші студенти середніх навчальних закладів.

1941 – 1943рр. в період фашистської окупації навчальний заклад не працював. В приміщенні школи була розміщена німецька управа, з якої фашисти керували старостами навколишніх сіл. Під час ВВв школа зазнала значних руйнувань, під час бомбардувань згорів дах, часткових пошкоджень було завдано фасаду приміщення. З 1945 по 1947 рік очолював нашу школу Нікітін Сава Архипович. Саме він доклав багато зусиль до ремонту шкільних приміщень, обладнання класів, залучення дітей до школи. Вчительський колектив налічував на той час 12 педагогів.

З 1947 по 1972 рік керував Великонизгірецькою школою Пузенко Андрій Васильович. На його вчительську долю випав найтриваліший час перебування на керівній посаді. Андрій Васильович вніс великий вклад в розбудову школи. За час його керівництва був поведений капітальний ремонт всіх приміщень, посаджено сад, розроблено навчально - дослідні ділянки, в 1962 році семирічна школа стає середньою, переходить на кабінетну систему навчання, значна кількість випускників стає студентами вищих навчальних закладів. У школі формується міцний педагогічний колектив.

З 1972 року на посаді директора школи працює Кучинський Йосип Лаврентійович, який продовжує плідну роботу по вдосконаленню матеріально-технічної бази школи, багато зусиль докладає навчально-виховному процесу загальноосвітнього закладу".
Основу методичної роботи формує діяльність методичних об’єднань, яка виражається у таких формах: семінари-практикуми, робота творчих груп, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності.

У сучасному світі, як ніколи раніше, рівень добробуту суспільства залежить від вияву здібностей кожної особис-тості у найрізноманіт-ніших галузях життєдіяльності. Інтелектуальний потенціал суспільства в цілому і зокрема кожного його члена, розвиток творчих здібностей індивіда безпосередньо залежать від рівня освіти. Учень в школі отримує не лише певні знання і формує певні вміння та навички, але й вчиться творчо їх застосовувати, приймати самостійні рішення. Відтак школа має враховувати реальні соціальні потреби і спрямовувати свої зусилля на формування творчого потенціалу своїх вихованців, що сприятиме самореалізації кожної дитини та прогресу суспільства в цілому.

Протягом 80-их років керівництво школи було у тендітних, але вправних жіночих руках. В різний період очолювали школу Гуменна Галина Павлівна та Недільницька Ніна Миколаївна. В цей період продовжувалася робота по налагодженню та зміцненню позитивних здобутків вчительського та учнівського колективів. Значних успіхів було досягнуто в роботі з батьками, в суспільно-корисних справах учнів, розвитку учнівської самодіяльності.

У пам’яті учнівських поколінь свято зберігаються імена тих педагогів, котрі віддали свою енергію, мудрість процвітанню школи, покликали на вівтар освіти душу і серце.

Значний внесок у розвиток закладу зробили колишні його директори та вчителі: Невінчаний В.С., Фурман П.Р., Гупало П.І., Нікітін С.А., Пузенко А.В., Кучинський Й.Л., Гуменна Г.П., Недільницька Н.М., Кукса С.П., Купріяненко Г.А., Ольшанська Н.Ф., Коженьовська З.П., Пузенко А.Л., Пузиренко А.Л., Карпенко С.М., Кєчкіна О.Д., Грищенко Н.О., Рубаносов К.К., Корнійчук В.М., Поліщук В.К. та ще велика армія педагогів-ветеранів, які примножували спокон-вічну славу вчительської професії у Великонизгірецькій школі. Низький земний уклін шановним педагогам, "многая лєта" за їх невтомну, клопітку працю, за той фундамент, на якому сьогодні міцно стоїть наша школа.

Існує єдине благо – знання

Значний проміжок часу, понад 13 років, очолював школу Кукса С.П.. Його період – 90-ті роки. Скрута фінансування керівництва та руйнація ідеологічних засад потребували від керівника неабиякого таланту та мудрості. Та, попри все, Сергій Петрович впевнено долав труднощі, вправно здійснював керівництво педагогічним колективом, сміливо впровадив в практику навчально-виховного процесу нетрадиційні нові підходи.
Окрім цього, зарекомендував себе ще й як викладач-науковець. Під його редакцією вийшли підручники: "600 задач із хімії" та помічник для учителів 8 – 11 класів – "Зошит з хімії".

Враховуючи столітній шлях розвитку, школа зробила значний внесок в розвиток освіти рідного краю. Наш заклад славиться своїми прекрасними традиціями та випускниками, які не тільки беруть у спадок досвід поколінь, але й збагачують та примножують його. Про це залюбки пишуть в своїх творах учасники шкільного факультативу "Основи журналістики".

З великим досвідом минулого школа вступила в нове тисячоліття. Як і в цілому держава, школа активно включилась в процес реформування освітнього простору.

Сьогодення висуває нові вимоги до випускників школи, яким підкоряти життєві вершини нового часу.

У січні 2002 року школу очолила Березюк Лідія Петрівна. Зусилля педагогічного колективу нині директор спрямовує на вирішення головного завдання: задоволення потреби учнів в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації творчої діяльності. Нині в школі працює 21 педагог. Протягом останніх років педагогічний колектив поповнився молодими та перспективними спеціалістами.

Навчально-методичне та інформаційне забезпечення педагогічного процесу є предметом особливої уваги адміністрації школи, педагогічної ради, методичних об’єднань і має на меті вдосконалення професійних навиків педагогів та підвищення рівня життєвої і соціальної компетентності випускника. Об’єднуючим фактором у підвищенні науково-методичного рівня вчителів школи є робота над комплексною проблемою "Розвиток життєвої компетентності особистості та підготовка її до успіху в умовах школи». Завдяки його мудрому керівництву, а також злагодженій взаємодії всього педагогічного корпусу школа займає передові позиції серед середніх шкіл району.

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.